Наша Одеса

 

Як тільки не називають Одесу! І «Чорноморською столицею», і «Одесою-мамою». Це правда. Вона цікава, колоритна, багата на унікальні пам’ятки архітектури.

16 травня  студенти 3 курсу Івано-Франківського коледжу ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» відділення «Початкова освіта» та «Дизайн» разом з викладачами вирушили у подорож під назвою «Івано-Франківськ-Одеса».

Одеса сама по собі — пам’ятка, проте, звичайно, варто відвідати знамениті Привоз і Дерибасівську, Потьомкінські сходи (найбільші в країні), та Одеський морський порт (найбільший на Чорному морі).

Перша  наша зупинка,  вулиця Дерибасівська — це головна вулиця міста, серце Одеси.  Вона є популярним місцем гулянь. На  Дерибасівський знаходяться чисельні кафе і магазини. Звичайно, ми прогулялись і міським садом, і помилувались красою Одеського національного академічного театру опери та балету.

Наступним місцем зупинки були Потьомкінські сходи. На сьогодні сходи складаються з 192 сходинок. Про них ми дізналися багато цікавих фактів. А саме, що через особливості берегової лінії Потьомкінські сходи спускаються до моря на північ, а не на південь. Мало того, вони ще й статус мають. Європейська кіноакадемія у 2015 році присвоїла Потьомкінським сходам статус «Скарб європейської кінокультури». Саме з цих сходів видніється неймовірний краєвид, до того ж,  Потьомкінські сходи є гарною зоною для фотографій.

Одеський морський порт був нашою наступною зупинкою. Це надзвичайне місце. Студенти та викладачі каталися на катері «Севастополь» Море зустріло нас спокійними хвилями та легеньким вітерцем. Сидячи на катері та дивлячись в безкрайнє море, яке захоплює своєю красою, ми дізнавалися історію Одеси, яку розповідав провідник.

Потім ми побували на так званому «тещиному мості», поруч з яким є місце, де ми не могли не зупинитися і не заспівати, тому що там знаходиться стіна Кузьми Скрябіна.

І ось нарешті ми на пляжі «Аркадія»! Море! Море емоцій! А наступного дня ми знов були на пляжі, але вирішили не повторювати свій маршрут і відвідали пляж «Ланжерон».

Одеса славиться не тільки своїми прекрасними пляжами, але і мальовничістю, адже це дуже зелене місто, в якому багато парків і місць для приємного проведення часу. Ми охоче прогулялися парком імені  Т.Г. Шевченка – це найбільший і, мабуть, найкрасивіший парк міста, який відомий своїми визначними пам’ятками і прекрасною панорамою моря, що відкривається з його головної алеї.

Крім того, ми гуляли вечірніми вуличками Одеси. Найбільше нам сподобалася вечірня прогулянка Дерибасівською. Співи, танці, акробатичні трюки та просто приємні люди створювали атмосферу казковості. А ще відвідували заклади харчування,  фотографувалися біля захоплюючих фонтанів, різних краєвидів, гуляли по берегах моря, купалися, грілися на сонечку. Нас настільки захопила краса моря, що ми поверталися до нього ще й наступного дня. Ці враження неможливо передати слова. Ми не хотіли їхати додому!

Це були надзвичайні два дні відпочинку. Ми відкрили для себе Одесу. Місцями спокійну, вражаючу, гостинну, культурну, а місцями співучу, оригінальну шумну, незабутню.

Одесити по праву пишаються своєю унікальною архітектурною і культурною спадщиною.

19 травня о 07:30 наш потяг уже прибув до Івано-Франківська. Ми відпочили не тільки тілом, але і душею та серцем. Студенти та викладачі  настільки були на емоціях, що навіть не відчували втоми.

Але ця подорож не була б такою захоплюючою без наших кураторів  Ірини Михайлівни Кравченко, Сергія Миколайовича Николайчука, Оксани Василівни Сороки та педагога-організатора коледжу  Роксолани Олегівни Павелко, які подарували нам незабутню екскурсію. Щиро дякуємо Вам!

Ну що, наступного разу з нами?

Студентка  групи ПО- 31 Ілона Лагойда